flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Щодо особливостей висвітлення ЗМІ судового розгляду справ у залі судового засідання

31 травня 2019, 12:00

Щодо особливостей висвітлення ЗМІ судового розгляду справ у залі судового засідання

 

     Шановні представники засобів масової інформації!

     Ця Пам’ятка розроблена для забезпечення зручності та ефективності вашої роботи в Індустріальному районному судді м. Дніпропетровська під час висвітлення судового розгляду справ у залі судового засідання.

     Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська всіляко сприяв і надалі сприятиме журналістам у виконанні ними професійних обов’язків. У відповідь ми просимо представників мас-медіа, які відвідують приміщення суду, дотримуватися певних правил поведінки в суді, процесуальних вимог, передбачених законодавством, та загальноприйнятих морально-етичних норм.

     Упевнені, що разом ми зможемо достойно виконувати важливу суспільну функцію – повно та оперативно інформувати громадськість про хід розгляду соціально значущих справ у судовому порядку.

     Конституційні засади здійснення правосуддя в Україні викладені у розділі VІІІ Конституції України. Зокрема, у статті 129 проголошується, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, а однією з основних засад судочинства визначається «гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами». Окремі складові механізму взаємодії суду і ЗМІ розписані і в Законі України «Про судоустрій і статус судді» зокрема, у статті 11 «Гласність і відкритість судового процесу».

     Разом з тим, у процесуальному законодавстві України також проголошується, що судовий розгляд та вирішення справ, мають здійснюватися гласно й відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. Про що, викладено у статтях 7, 27 Кримінального процесуального кодексу України, статті 6 Цивільного процесуального кодексу України, статті 249 Кодексу про адміністративні правопорушення України та стаття 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

     Отже, розгляд справ в судах загальної юрисдикції проводиться відкрито, крім випадків установлених процесуальним законом, про що судді приймають вмотивоване судове рішення, яким оголошується судове засідання або його частина закритими:

- у разі якщо відкритий розгляд може привести до розголошення державної або іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у справі, або відомостей, що принижують їх честь і гідність (ч. 3 ст. 6 ЦПК України);

- у випадках якщо обвинувачуваний є неповнолітній, розгляду справи про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом, необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 27 КПК України);

- у випадку якщо відкритий розгляд справи суперечить інтересам охорони державної таємниці (ч. 1 ст. 249 КУпАП);

- з метою нерозголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випадках, установлених законом (ч. 3 ст. 12 КАСУ).

     Під час розгляду справи в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише:

сторони та інші учасники кримінального провадження (ч. 4 ст. 27 КПК України);

- особи, які беруть участь у справі, а у разі необхідності – свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі (ч. 5 ст. 6 ЦПК України, ч. 4 ст. 12 КАСУ).

     Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно.

     Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, за нормами кримінального процесуального законодавства України, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення (ч. 7 ст. 27 КПК України). Норми цивільного процесуального законодавства України проголошують, що судове рішення, ухвалене у закритому судовому засідання не проголошується прилюдно (ч. 9 ст. 6 ЦПК України). А за нормами адміністративного судочинства, якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, прилюдно проголошується лише резолютивна частина рішення (ч. 9 ст. 12 КАСУ).

     До речі!

     Кожен має право на доступ до судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції, у порядку визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень». Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі «Судова влада України» в розділі «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://www.reyestr.court.gov.ua/ ведення якого забезпечує Державна судова адміністрація України.

     Фото- відео- та теле- зйомка у загальних приміщеннях суду дозволена. У разі потреби фіксації заставки для телерепортажу, оператори можуть знімати на тлі вивіски суду ззовні.

     Учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду.

     Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб’єктами владних повноважень. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

     Для здійснення прямої радіо- чи телетрансляції судового засідання представникам ЗМІ потрібно не менше ніж за добу звернутися до адміністрації суду (голови суду чи керівника апарату суду) з проханням надати дозвіл на встановлення спеціального обладнання у приміщенні суду.

     Зазначені клопотання варто подавати заздалегідь, що дозволить створити більш зручні умови для виконання журналістами їх професійних обов’язків, зокрема, вирішити питання про слухання справи у більшому приміщенні, облаштувати місця для журналістів, операторів та фотокореспондентів, подбати про технічну допомогу представникам ЗМІ тощо.

     Пам’ятайте! Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому процесуальним законодавством.

     Звертаємо увагу на особливості фотозйомки і відеозйомки у приміщенні суду, де знаходяться відвідувачі в очікуванні інших судових засідань.

     Відповідно до ст. 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.

     Водночас, слід звернути увагу на статтю 296 Цивільного кодексу України «Право на використання імені», згідно з якою:

- «…Ім’я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

- Ім’я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.

- Ім’я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою».

 

     Журналісти, присутні у залі судового засідання, мають дотримуватися визначених законодавством загальних правил поведінки в залі судового засідання:

- вставати при вході до зали судового засідання суддів та при їх виході;

- заслуховувати стоячи рішення суду;

- дотримуватися тиші;

- виконувати розпорядження судді-доповідача в справі;

- додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку;

- утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.

 

     Нагадаємо, що учасники судового засідання звертаються до судді «Ваша честь» (ч. 2 ст. 134 КАСУ, ст. 161 ЦПК України) або «Шановний суд» (ч. 3 ст. 329 КПК України). Документи, клопотання та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

 

     Чого не варто робити у залі судового засідання:

- сперечатися із суддею, судовим розпорядником або працівником судової міліції;

- користуватися мобільним телефоном (відключіть звук і не розмовляйте по телефону до закінчення слухання справи);

- вживати їжу або напої в залі судового засідання;

- обговорювати з колегою хід судового засідання під час судового засідання – дотримуйтеся тиші;

- ставити запитання суддям після їхньої фрази «Чи є у сторін запитання до тексту ухвали?» (це не прес-конференція, до того ж, відповідно до кодексу суддівської етики, судді не мають права коментувати судові рішення, а на ваші запитання зможуть дати відповідь сторони у справі після завершення розгляду справи);

- виходити із зали судового засідання до завершення розгляду справи або до оголошення перерви у справі.

 

     Шановні представники засобів масової інформації! Пам’ятайте, що присутні у залі судового засідання журналісти не є учасниками судового процесу.

     Представники ЗМІ, присутні на судовому засіданні (якщо вони не є стороною у справі) – просто спостерігачі, яким законодавством не надано можливості задавати питання суддям або сторонам у справі в ході судового засідання.

     За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності (ст. 129 Конституції України).

     Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду судової справи оголошується перерва (ч. 3 ст. 162 ЦПК України, ч. 4 ст. 330 КПК України, ч. 2 ст. 134 КАСУ).

 

Прес-секретар суду